- двоповерховий
- [дво/повеирхо/вией]
м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
двоповерховий
Смотреть что такое "двоповерховий" в других словарях:
двоповерховий — а, е. Який має два поверхи; зробл. на два поверхи. Двоповерховий котедж … Український тлумачний словник
двоповерховий — прикметник … Орфографічний словник української мови
двоповерхий — а, е. Те саме, що двоповерховий … Український тлумачний словник
двоповерховість — вості, ж. Абстр. ім. до двоповерховий … Український тлумачний словник
енгадинський будинок — Тип селянського житлового будинку, що сформувався в середньовічній Швейцарії. Двоповерховий, внизу розташовувався зулер і господарські приміщення, вгорі житлові кімнати і комори. Кам яні стіни прикрашались декоративними розписами (порівн.… … Архітектура і монументальне мистецтво
касеріо — (ісп.) Житловий будинок басків, що з середніх віків проживали на північному сході Іспанії та південному заході Франції. Прямокутний в плані, він двоповерховий з двосхилим пологим дахом, арковим в їздом на торцевому фасаді, над яким влаштовувався… … Архітектура і монументальне мистецтво
овин — (ст.слов.) Будівля для просушування снопів перед молотінням. Характерна для російського народного будівництва, мала місце на теренах Лівобережного Полісся в Україні. Відрізняють: овин верховий двоповерховий зруб без ями у нижньої частини … Архітектура і монументальне мистецтво
південно-італійський будинок — Тип селянського житлового будинку, що сформувався в епоху Середньовіччя. Двоповерховий і подібно італійському будинку теж чітко поділяється по вертикалі на дві частини (житлову й господарську), але менший за розмірами (порівн. альпійський будинок … Архітектура і монументальне мистецтво
франконська садиба — Тип селянського житлового будинку, що сформувався у середньовічних Австрії та Німеччині. В Австрії, розташовуючись на вузькій ділянці, торцем до вулиці, житлові господарські споруди часто витягувались в одну лінію і від сусідньої садиби… … Архітектура і монументальне мистецтво
будинок — (будівля, призначена для житла / для розміщення певних установ), дім, житло, помешкання, оселя; особняк (добре впорядкований будинок міського типу); котедж (житловий особняк, зазв. двоповерховий); вілла (заміський комфортабельний будинок); хороми … Словник синонімів української мови
